Вітчизняна освіта: на шляху змін

12 років у школі, сертифікація вчителів, ніякого “поза конкурсом” та антиплагіат навіть для курсових – такі зміни чекають на українську систему навчання, ймовірно, вже з 2016-го.

shutterstockcom

фото: shutterstock.com

Сказавши, що українська система освіти потребує змін, нікого не здивуєш. Вже звичними стали звинувачення, що в школі не вчать критично мислити та відповідати на виклики сучасності, університетський диплом нічого не означає, ПТУ не фінансують, а дитячих садочків катастрофічно бракує. Ці та багато інших проблем уже другий рік поспіль намагаються вирішити в Міністерстві освіти та науки (МОН) та комітеті Верховної Ради з питань освіти і науки. Реформатори визнають, аби змінити ситуацію на краще, потрібні роки.
Проте вже зараз є результати діяльності представ­ників влади. Ще 2014-го прийняли Закон “Про вищу освіту”, який заклав основи для прозорої діяльності університетів. 2015 року прийняли Закон “Про наукову і науково-технічну діяльність”, спрямований на покращення умов праці для науковців. Зараз розробляють законопроекти “Про інноваційну діяльність”, “Про освіту”, “Про професійну освіту”, а також документи, які допоможуть врегулювати ситуацію з навчанням біженців із Криму та окупованих територій Донбасу. То що ж змінилося або зовсім скоро зміниться в українських навчальних закладах?

Дитячі садочки

Найбільша проблема дитячих садочків – це їх недостатня кількість. “Необхідно розширити доступ дітей до дошкільної освіти, зокрема через сприяння відкриттю невеликих приватних дитячих садків”, – розповіла Укрінформ голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
Згідно з даними Міністерства освіти та науки, за 2015 рік вдалося створити додаткових 19 500 місць для дошкільнят.

Зміни в школі

Загальноосвітні школи чекають на глобальніші зміни. Передусім закон “Про освіту”, який зараз розроб­ляють (остаточне його при­йняття Лілія Гриневич прогнозує щонайпізніше в травні 2016-го), запроваджує 12-річну освіту для школярів. Але суть не в розтягненні сучасної 11-річної навчальної програми, а в наповненні її новим змістом.
Урядовий законопроект передбачає поділ освіти на початкову, базову та профільну. Початкова освіта – 1-4 класи – повинна наповнитися новими дисциплінами. “Сьогодні програма початкової школи неймовірно перевантажена фактологічною інформацією. Для віку 6-7 років важливо розвивати не аналітичні вміння дитини, а її емоційний інтелект – навчити виражати свої почуття, розвивати свої здібності. І тут важливіше дати дитині можливості виражати себе через мистецтво, танці, спів, через можливості творчого вирішення різних завдань”, – розповідає Лілія Гриневич.
Навчальний процес у 5- 6 класах, що є перехідним етапом між початковою та базовою школою, також потребує нових підходів. Зміна вчителів відбувається надто різко, натомість цей період має бути перехідним. “Наразі ця проблема жодним чином у законопроекті не розв’язана”, – констатувала парламентар.
Профільна школа, зараз вона називається старшою, повинна готувати підлітків до майбутньої професії, яку вони для себе обрали. Навчатимуться тут три роки. Профільна школа буде двох напрямів. Перший – академічний. У межах цієї школи тинейджерів готуватимуть до вступу у вищі навчальні заклади. Другий напрям – професійний. Це будуть професійні ліцеї. Окрім загальної середньої освіти, школярі тут здобуватимуть кваліфікацію робітника.
“Якщо вже зараз Націона­льна академія педагогічних наук, МОН, освітянська спі­ль­нота організують процес вироблення нового змісту, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, і це все буде готове для запуску, тоді ми можемо запускати 12-річку з першого класу наступного навчального року, тобто у вересні 2016-го. Якщо з’ясуємо, що усе це не підготовлено, тоді не маємо права на запровадження 12-річної школи”, – розповідає пані Гриневич.

Технічна освіта

Фактично професійні лі­цеї замінять сучасні про­фе­сійно-технічні училища (ПТУ). В умовах децентраліза­ції їхнє фінансування планували перекласти на органи місцевого самоврядування. Проте 4 лютого, після того, як сотні педагогів із професійно-технічних училищ вийшли протестувати 29 січня, ВРУ скасувала постанову про фінансування ПТУ виключно з місцевих бюджетів. Вона ухвалила закон про зміни до Бюджетного кодексу, яким визначила: держава повинна виплатити два мільярди гривень освітньої субвенції на ПТУ.

Шкільний простір

Згідно зі задумом законодавців, початкова школа має бути відокремлена від профільної (10-12 класи). Тобто молодші класи навчатимуться якомога ближче до місця проживання дитини. Зрештою, базову школу (5-9 класи) можна буде поєднати з початковою. “А от щодо старшої школи ми повинні впродовж 4-5 років (до впровадження трирічної старшої профільної школи) відокремити сильні старші профільні школи, які зможуть давати дітям належну освіту”, – пояснила Лілія Гриневич. На її думку, неправильно, коли молодші діти та старшокласники навчаються в одній будівлі, нехай і на різних поверхах.

Школи-хаби

Сильна старша школа має перетворитися на опор­ну, або на школу-хаб. Вона матиме нове технічне забезпечення та найкращих вчителів-фахівців, інші ж школи в регіоні стануть її філіями.
Школи-хаби планують організувати для 2 та 3 ступенів, тобто для базової та профільної шкіл. За словами міністра Сергія Квіта, кожне найменше село матиме початкову школу, натомість до опорних їздитимуть шкільними автобусами.
“Що це дасть? Покращення якості освіти. Йдеться про виділення окремих коштів на переобладнання цих шкіл. Туди можна відібрати кращих учителів. І тепер кращі учні не тікатимуть зі шкіл після 9-го класу”, – цитує Радіо Свобода Ірину Когут, аналітика центру CEDOS із питань середньої освіти.
За словами міністра Квіта, на створення опорних шкіл уряд уже виділив 200 млн гривень. Окрім того, Міністерство співпрацює з багатьма міжнародними інвесторами з питання оснащення та створення опорних шкіл.

MONOsvіtnіprіoriteti

Зарплати вчителям зростуть?

Звичайно, для покращення якості освіти потрібно підвищувати кваліфікацію вчителів. Стимулювати їх можна лише підвищенням зарплатні. Наразі грошей, виділених із державного бюджету, недостатньо. Проте проект закону “Про освіту” передбачає, що кожен вчитель зможе пройти добровільну сертифікацію. Вона полягає у тому, що вчитель складатиме зовнішній екзамен – тест на знання свого предмета, також перевірятимуть його методику викладання, знан­ня реформи. Сертифікація враховуватиме й результати роботи вчителя, думку про нього колег і батьків учнів. Після успішної сертифікації учитель матиме право на додаткову доплату. “Поки у законопроекті запропоновано встановити таку надбавку на рівні 20% від заробітної плати, але ми пропонуємо принаймні 25%”, – розповіла Лілія Гриневич.

Зміни у вишах

На відміну від переформатування середньої освіти, на яку ще потрібно зачекати мінімум до вересня, зміни у вишах уже наступили. Принаймні частково.
Зокрема, в Україні продовжують закривати вищі навчальні заклади, які надають неякісну освіту. Міністерство вже позбавило ліцензій 80 таких установ та їхніх філій, розповів міністр МОН Сергій Квіт.
До вишів, які зберегли свої ліцензії, поступатимуть лише за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Абітурієнтів, що потрапили до університетів “поза конкурсом” більше не буде.
“Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року серед іншого вніс зміни й до Закону “Про вищу освіту”, і речення про позаконкурсний вступ змінено на пряму цитату з Конституції: “Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі”, – написала 4 січня на своїй сторінці у Facebook перший заступник міністра МОН Інна Совсун.
З її слів, чинною залишається лише своєрідна пільга для сиріт – вони навчаються безкоштовно, навіть якщо вступили на контракт. “Безперечно, є категорії, котрі потребують додаткової підтримки від держави, але вступ поза конкурсом – це некоректна форма пільги. Ніхто ж не хоче іти до лікаря, який вступив до університету через те, що мав пільгу, а не через те, що добре знав хімію і біологію”, – пояснила перший заступник міністра.
Міністр Сергій Квіт зазначив, що Міністерство прагне полегшити вступ кримчан до українських вишів, для цього до ВРУ вже внесли законопроект, що передбачає квоти для кримських переселенців.

Боротьба з плагіатом

Сам факт того, що в наукових роботах студентів і викладачів може бути плагіат, часто не дає змоги сприймати українську науку серйозно.
9 лютого Інна Совсун заявила, що в Міністерстві розроб­ляють єдиний національний репозитарій академічних текстів, щоб можна було завантажувати всі роботи, написані в університетах, починаючи від курсових. Так можна буде автоматизувати перевірку на плагіат.
Проте вже й зараз діє один з важливих механізмів боротьби з плагіатом – всі наукові дисертації напередодні захисту розміщують онлайн. “Після того, як цю норму закону запровадили, посилилася увага громадськості та наукової спільноти до перевірки дисертацій”, – розповіла перший заступник міністра.

В магістратуру за ЗНО

МОН повідомило, що 2016 року зреалізують пілотний проект, в межах якого випускники-бакалаври за спеціальністю “право” поступатимуть на магістратуру за результатами іспиту, що матиме форму ЗНО. До проекту приєдналося вже 10 університетів. Зараз розробляють єдину тестову базу для абітурієнтів. “Це зробить вступ у магістратуру прозорим, а також започаткує нові підходи до якості освіти, боротьби з корупцією на інших етапах, крім вступної кампанії”, – зазначила Інна Совсун.
На запитання, чи варто змінювати освіту в неспокійний для держави час, відповіла на Укрінформ Лілія Гриневич: “Сьогодні в час пертурбацій і глобальних змін, які відбуваються в Україні, вся енергія влади дуже часто іде саме на те, щоб загасити проблеми, пов’язані з війною. Але треба не забувати, що у світі через сучасні системи освіти творять майбутнє, яке має себе проявити через 5-10 років”.

http://www.lvivpost.net/

Comments are closed.