«Автономія» у Львівській області

16 лютого 2015 року об 11.00 год Мостиський районний суд вкотре спробує розглянути справу за позовом мешканця села Берегове до Берегівської сільської ради про визнання бездіяльність Берегівської сільської ради Мостиського району Львівської області при вирішенні земельного спору про межу земельних ділянок у селі Берегове. Здавалося б звичайна справа. Однак…

IMG_2073

Реформи, започатковані новою владою зараз чи не в кожного на вустах. Збільшення повноважень органів місцевого самоврядування отримало підтримку суспільства. Проте ніхто з експертів не говорить про можливі наслідки такої реформи у сільській місцевості, маленькі містечка і села - залишаються поза увагою і там керують свої «авторитети»... які зачасти «кришуються» правоохоронцями.

Село впродовж останніх років залишилося зі своїми проблемами сам на сам, у державних мужів до них руки не доходили, і як наслідок на місцях почали з’являтися такі собі «князівства» зі своїми «авторитетами», зі своїми власними «законами». А тепер, отримуючи нові повноваження, вони можуть становити небезпеку для економіки, для країни в цілому. Адже ніхто не рахує, скільки коштів в тому чи іншому селі пішло в обхід бюджету. Отож, без фактичної зміни правоохоронної системи, врегулювання питання реального (не на папері) нагляду за дотриманням органами місцевого самоврядування законів, ми в перспективі можемо отримати нові автономії, «новий Донбас».

На території Берегівської сільської ради діють ті закони і правила, які встановлюють її голова Ярослава Косова і секретар Надія Заболітна. Рішення судів також не є обов’язковими до виконання. А практика не з’являтися на судові засідання вже стала для них звичною. «Особисто я мала нагоду лише раз поспостерігати присутність керівництва сільської ради на суді – під час розгляду першої справи, - розповідає правозахисник Олександра Баб’як, - однак, не зважаючи на позитивні рішення суду, зобов’язати сільську раду виконувати букву закону так і не вдалося».

Посадові особи Берегівської сільської ради не лише не виконують обов’язки, покладені на них законодавством України, за що отримують з бюджету заробітну плату, але й використовують ресурси громади для власного збагачення, або ж збагачення «наближених».

«Я неодноразово звертався в Берегівську сільську ради із заявами про встановлення межі (проведення розмежування) між будинковолодіннями, - розповідає про свою проблему 60 річний мешканець села Берегове Богдан Мартинець, - однак сільська рада кожен раз відмовляла у приведенні межі у відповідність із законодавчими нормативами, надсилаючи, в кращому разі, формальні відписки. Зважаючи на безрезультатність кількарічної переписки, я змушений був звернутися до суду. Проте і суд досі (півроку) не може вирішити справу через неявку відповідача».

Вже впродовж багатьох років влада тут не змінна. Голова і секретар – одні і тіж. Адже зареєструватися «неугодній» людині на виборах практично не можливо. Керівництво сільської ради фактично перебирає на себе повноваження ТВК. І не важливо з чиєю підтримкою ідуть: ВО «Свобода», Партія регіонів, БПП чи то самовисування, як на останніх виборах, – результат буде незмінний. Проте це не єдина проблема сіл, що входять на до сільської ради.

Політика розпорядження земельними ресурсами не менш цікава. У 2011 році територію пасовища в с. Заріччя у сільській раді вирішили віддати під забудову. Розповідали тоді люди, що писали колективне звернення про заборону передачі даної ділянки під забудову, реагуючи на яке голова сільської ради Я.Косова, погодилася залишити земельну ділянку у власності громади. Однак вже у 2012 році в ході перевірки щодо використання Берегівською сільською радою земель комунальної власності Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області було встановлено, що територію пасовища все ж вирішили віддати під забудову… і рішення було датоване 2010 роком. Тоді Інспекція скерувала клопотання про скасування того рішення, як незаконного.

«Виявляється, у сільській раді є всі умови для оформлення тих чи інших рішень сесії «позаочі» в громади, оскільки система нумерації рішень сесії Берегівської сільської ради дозволяє заднім числом оформити будь-який документ, - розповідає правозахисник. - Наприклад, у переліку рішень Берегівської сільської ради за 2013 рік (лист вих. № 258 від 30.07.2015), який надано у відповідь на запит з надання копії журналу або відомості з реєстрації рішень сільської ради за 2013 рік, у п. 87 переліку зазначено: «Про затвердження піврічного звіту, наявність земель та розподіл їх за власниками станом на 01.07.2013 року рішення № 40 від 23.07.2013.». На мій запит від 14.08.2015 року щодо надання копії рішення сільської ради «Про затвердження піврічного звіту, наявність земель та розподіл їх за власниками станом на 01.07.2013 року» своїм листом № 278 від 21.08.2015 сільська рада повідомляє, що такий звіт не затверджується».

Варто зауважити, що облік прийнятих рішень (нумерація) на кожній сесії сільської ради починається з 1 (одиниці), а не наскрізна впродовж року чи каденції ради, тобто рішень за №1 впродовж року може бути декілька, а як треба «доштукувати» заднім числом, то вільний номер завжди знайдеться.

Це не єдині порушення земельного законодавства чиновниками сільської ради, але ними як і іншими мають займатися правоохоронні органи, які вкотре вдягають рожеві окуляри і порушення не знаходять.

Відповідно до чинного законодавства, сільська рада також надає такий вид адміністративних послуг, як посвідчення заповіту. Згідно зі статтями 245 і 1252 Цивільного кодексу України та статті 40 Закону України «Про нотаріат»,постановою КМУ від 15.06.1994 р. № 419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених», тексти заповітів і довіреностей повинні бути написані зрозуміло і чітко; дати в тексті посвідчуваних заповітів і довіреностей щонайменше один раз позначаються словами. Відомості про посвідчені заповіти підлягають внесенню до Спадкового реєстру в установленому Мін'юстом порядку.

Однак заповіти, які посвідчуються у Берегівській сільській раді, не витримують жодної критики. Адже, в тексті документу відсутні персональні дані про особу (місце проживання, ідентифікаційний код/дані паспорта) та не зазначено даних особи, якій заповідається майно крім прізвища, імені та по-батькові особи і населеного пункту проживання особи (без зазначення повної адреси). Юридично дані документи – нікчемні. А за них люди ще й мито сплачують, думаючи, що їхня остання воля буде виконана.

На території Берегівської сільської ради впродовж багатьох років особи, наближені до керівництва здійснюють незаконний забір піску та його продаж. Найцікавіше, що правоохоронні органи вперто не бачать ні пилорами неподалік (яку чути на всі сусідні села), ні вивозу піску.

Проте, у 2012 році заїзд до даного кар’єру був перекритий: встановлено металеві стовпці між якими протягнуто ланцюг. Закривався в’їзд на колодку. Після проведеної інспекцією перевірки, загородження зникло. Як і раніше великогабаритні машини в’їжджали на територію кар’єру та вивозили звідти пісок. Станом на 2015 рік частина кар’єру заросла деревами, які свідчать про тривалий час видобування піску, а з іншої частини забір копалини продовжується. Копачі дійшли вже й до дороги, яка почала руйнуватися «завдяки» такому сусідству. А вночі поїздки по неосвітленій розбитій дорозі можуть стати фатальними. Кошти, які б могли надійти до місцевого бюджету, його оминули.

«У відповідь на звернення до правоохоронних органів, від «вищестоящих» хоч надходять банальні відписки, бо районний відділ навіть не реагує, - пояснює О. Баб’як, - Що ж до самої сільської ради, то вони живуть за методом «діяти треба не по закону, а як вигідно.».

 

Далі буде…

Comments are closed.